Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (17)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Матко С$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 15
Представлено документи з 1 до 15
1.

Матко С. В. 
Моделювання і оптимізація процесу адсорбційного очищення купажу палигорськітом [Електронний ресурс] / С. В. Матко, Л. М. Мельник // Технологія і техніка друкарства. - 2010. - Вип. 1. - С. 57-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Titd_2010_1_10
Розроблено рівняння регресії для визначення прозорості і об'єму згустку муті в купажі, очищеному палигорськітом. На їх основі встановлено оптимальні параметри процесу адсорбційного очищення купажу від високомолекулярних сполук.
Попередній перегляд:   Завантажити - 144.303 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Матко С. В. 
Використання сочевиці для виробництва харчових продуктів [Електронний ресурс] / С. В. Матко, Л. М. Мельник, О. С. Бессараб // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2014. - Вип. 46(2). - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2014_46(2)__20
Попередній перегляд:   Завантажити - 637.134 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Матко С. В. 
Моделювання процесу освітлення яблучного соку шунгітом [Електронний ресурс] / С. В. Матко, Л. М. Мельник, О. С. Бессараб // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2015. - Т. 21, № 4. - С. 149-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2015_21_4_20
На підставі використання методів математичного моделювання розроблено рівняння регресії для визначення вмісту пектинових речовин і показника прозорості яблучного соку, очищеного шунгітом. Встановлено оптимальні технологічні параметри проведення процесу освітлення яблучного соку шунгітом.
Попередній перегляд:   Завантажити - 337.605 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Турчун О. В. 
Моделювання і оптимізація процесу адсорбційного очищення сортівки шунгітом [Електронний ресурс] / О. В. Турчун, В. О. Мірошник, Л. М. Мельник, С. В. Матко // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2016. - Т. 22, № 5. - С. 171-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2016_22_5_22
Завдяки використанню методу повного факторного експерименту розроблено рівняння регресії для визначення вмісту альдегідів у сортівці, очищеній шунгітом. Встановлено адекватність одержаного рівняння. На підставі результатів досліджень із застосуванням пакета прикладних програм визначено оптимальні параметри очищення сортівки шунгітом, а саме: тривалість, температуру процесу очищення та концентрацію адсорбента.
Попередній перегляд:   Завантажити - 435.013 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Мельник Л. М. 
Дослідження способів оброблення сировини при виробництві цукатів з картоплі [Електронний ресурс] / Л. М. Мельник, С. В. Матко // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2017. - Т. 23, № 3. - С. 186-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2017_23_3_24
Запропоновано використовувати картоплю сортів Водограй, Слов'янка для виробництва цукатів. Розглянуто способи очищення картоплі від шкірки. Досліджено різновиди попереднього оброблення картоплі (бланшування у воді при температурі 60 - 80 <$E symbol Р>C, парою при t = 100 <$E symbol Р>C, бланшування у цукровому розчині (СР = 20 %), замочування тривалістю 20 - 30 хв в одно- та 2,5-відсотковому розчині лимонної кислоти або 5,5-відсотковому розчині оцтової кислоти) для збільшення клітинної проникності, видалення повітря з міжклітинних ходів, зниження мікробного обсіменіння і рекомендовано найефективніший до промислового впровадження. Розроблено технологічну схему виробництва цукатів з нетрадиційної сировини. Наведено результати органолептичних показників цукатів з картоплі залежно від досліджуваних способів попереднього її оброблення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 353.44 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Матко С. В. 
Вибір рецептурних компонентів для виробництва плодових соусів на основі ягід кизилу [Електронний ресурс] / С. В. Матко, Л. М. Мельник, Т. В. Шейко, С. В. Ткаченко // Продовольчі ресурси. - 2018. - № 11. - С. 110-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pr_2018_11_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 931.696 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Шейко Т. В. 
Актуальність питання отримання натурального харчового барвника із соку столового буряка [Електронний ресурс] / Т. В. Шейко, Л. М. Хомічак, Л. М. Мельник, С. В. Матко // Продовольчі ресурси. - 2015. - № 5. - С. 6-10 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pr_2015_5_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 240.7 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Грушковська А. О. 
Вибір рецептурних компонентів для виробництва плодових соусів на основі кизилу [Електронний ресурс] / А. О. Грушковська, С. В. Матко, Л. М. Мельник, Т. В. Шейко // Продовольчі ресурси. - 2018. - № 10. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pr_2018_10_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.361 Mb    Зміст випуску     Цитування
9.

Костенко Є. Є. 
Дослідження протекторних властивостей ягід обліпихи щодо іонів Pb (II), Cd (II) та Hg (II) [Електронний ресурс] / Є. Є. Костенко, Л. М. Мельник, О. М. Бутенко, С. В. Матко // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2019. - Т. 25, № 3. - С. 243-252. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2019_25_3_28
Уперше досліджено протекторні властивості ягід обліпихи щодо іонів таких токсичних металів, як Pb (II), Hg (II), Cd (II). Одержано результати визначення показників протекторних властивостей щодо іонів токсичних металів (%/1 г зразка): ППВ-Pb = <$E98,93~symbol С~0,2>, ППВ-Cd = <$E80,5~symbol С~0,1>, ППВ-Hg = <$E95,43~symbol С~0,3> для подрібнених висушених ягід; ППВ-Pb = <$E38,41~symbol С~0,3>, ППВ-Cd = <$E1,78~symbol С~0,2>, ППВ-Hg = <$E55,11~symbol С~0,2> для подрібнених свіжих ягід; ППВ-Pb = <$E38,40~symbol С~0,2>, ППВ-Cd = <$E1,75~symbol С~0,1>, ППВ-Hg = <$E57,61~symbol С~0,2> для пюре, одержаного бланшуванням парою. За здатністю адсорбуватися висушеними подрібненими ягодами обліпихи токсичні метали можна розташувати у такий ряд: Pb >> Hg >> Cd. Подібна залежність збігається з даними літератури щодо стійкості комплексних сполук досліджуваних металів з O-, N-, S-вмісними органічними комплексоутворюючими органічними реагентами. Це свідчить про достовірність одержаних результатів. За здатністю адсорбуватися свіжими подрібненими ягодами обліпихи та пюре, одержаного бланшуванням парою, метали можна розташувати у такий ряд: Hg >> Pb >> Cd. Видно, що свіжі ягоди обліпихи виявиш найкращі протекторні властивості щодо меркурію. Тобто внесення досліджуваного зразка до складу нових соусів має надати їм певних протекторних властивостей перш за все щодо меркурію та плюмбуму і менших - щодо кадмію. Аналогічна залежність спостерігається і для пюре, одержаного бланшуванням парою. Значно більшу зв'язувальну здатність подрібнених висушених зразків обліпихи у порівнянні з пюре та свіжими ягодами можна пояснити різною консистенцією зразків. Оскільки, до складу обліпихи входять речовини, що здатні зв'язувати іони Pb (II), Cd (II), Hg (II) як за рахунок комплексоутворення з функціонально-активними угрупованнями їх основних компонентів (білки, пектинові речовини, вітаміни тощо), так і за рахунок фізичної адсорбції цих іонів поверхнею обліпихи, розглянуто можливий хімізм комплексоутворення в таких системах. Одержану інформацію було використано під час розробки нових соусів з протекторними властивостями до іонів токсичних металів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 641.074 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Грушковська А. О. 
Порівняльний аналіз способів отримання пюре з кизилу для виробництва соусів [Електронний ресурс] / А. О. Грушковська, С. В. Матко, Л. М. Мельник, Н. А. Ткачук // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 167-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2019_25_4_19
Соуси є важливим компонентом харчування. Фруктово-овочеві соуси є досить цінними за рахунок цукрів, органічних кислот і біологічно-активних речовин. При розробленні рецептури соусів доцільно використовувати попереднє оброблення ягід, яке забезпечує найбільший вихід пюре за максимального збереження цінних компонентів вихідної сировини. Досліджено ефективні способи оброблення ягід кизилу для отримання максимального виходу пюре з високими фізико-хімічними показниками. Показано, що для підвищення виходу пюре потрібне максимальне руйнування цитоплазменної мембрани клітин перед протиранням сировини, яке можна досягти бланшуванням (короткочасна протягом 5 - 15 хв дія водяної пари чи гарячої води), заморожуванням, НВЧ-обробленням. Для дослідження використано свіжі, зрілі, чисті, одного помологічного сорту, без стороннього запаху, без плісняви плоди кизилу. Ягоди, попередньо відсортовані та підготовлені, піддавали заморожуванню, бланшуванню парою та водою, НВЧ-обробленню за трьох потужностей НВЧ-печі. Оброблену масу ягід кизилу протирали для отримання пюре, в якому визначали вміст сухих речовин, вітаміну C, pH. Встановлено, що найбільший вихід пюре (77,5 %) із кизилу досягається при обробленні НВЧ-обробленням за потужності W = 350 Вт. Застосування заморожування та бланшування водяною парою забезпечує вихід пюре 71,5 і 69,3 %. Проте заморожування сировини супроводжується втратами при дефростації. Бланшування гарячою водою знижує кількість розчинних сухих речовин, що підтверджується значеннями фізико-хімічних показників кизилового пюре.
Попередній перегляд:   Завантажити - 345.957 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Матко С. В. 
Дослідження змін в овочевій сировині в процесі ферментування [Електронний ресурс] / С. В. Матко, Л. М. Мельник, Н. А. Ткачук, Л. В. Зоткіна // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2020. - Т. 26, № 1. - С. 195-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2020_26_1_23
Досліджено процес ферментування буряка столового, моркви, гарбуза, перцю гіркого стручкового. Визначено органолептичні показники ферментованого продукту за температури ферментації 20 +- 2 <^>oC, перебігу процесу до моменту накопичення кислотності розсолу на рівні 0,7 - 0,8 % (у перерахунку на молочну кислоту) та подальшого витримування готових овочів за температури 1 - 3 <^>oC до накопичення молочної кислоти на рівні 1,2 - 1,4 %. Появу 0,2 % молочної кислоти (МК) при ферментуванні буряка столового зафіксовано лише на 3-й, 4-й і 5-й день відбувається накопичення відразу 0,4 і 0,6 % МК відповідно, а на 7-й день - 1,2 %. Схожа тенденція властива ферментуванню моркви, проте появу МК відмічено вже на 2-й день, а на 3-й день її кількість досягає 0,3 %. Ферментування гарбуза проходить дещо швидше, на 6-й день було досягнуто 1,2 % МК. Найдовше зброджувався перець гострий, вміст МК 1,2 % досягнуто лише на 8-й день, імовірно, за рахунок фітонцидів сировини, що могли пригнічувати діяльність молочнокислих бактерій (МКБ). Показано, що максимальне накопичення МК при квашенні буряка столового, моркви, гарбуза, перцю гострого відбувається за 6 - 8 днів. Дослідні зразки набули необхідних смакових властивостей через 7 - 8 діб, що встановлено у результаті визначення їхніх органолептичних і фізико-хімічних показників: вміст розчинних сухих речовин, вітаміну С і <$E beta>-каротину. Органолептичні показники досліджуваних овочів у процесі ферментування не погіршуються: квашена продукція зберігає пружну, хрустку консистенцію та приємні типові смак і аромат, за винятком гарбуза та перцю, що пояснюється структурою вихідної сировини. Відзначено незначне помутніння заливи, ймовірно за рахунок накопичення продуктів життєдіяльності МКБ. Вміст аскорбінової кислоти в досліджуваних овочах до і після ферментації практично не змінюється, що свідчить про високу біологічну цінність ферментованих продуктів. Встановлено, що молочнокисле бродіння є енергоощадним, економічно вигідним, екологічно безпечним різновидом консервування. МК надає продукції специфічного приємного присмаку, захищає її від псування, а МКБ Lactobacillus acidophilus, після її споживання, збільшують кількість корисної мікрофлори у кишківнику людини.
Попередній перегляд:   Завантажити - 370.834 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Матко С. В. 
Удосконалення технології виробництва соковмісних напоїв з використанням дикорослої сировини [Електронний ресурс] / С. В. Матко, Т. М. Левківська, Н. А. Ткачук // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2020. - Т. 26, № 6. - С. 197-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2020_26_6_22
Дикоросла сировина є цінним джерелом таких біологічно активних речовин (БАР), як біофлавоноїди, аскорбінова кислота, пектинові та мінеральні речовини. Плоди глоду відрізняються високим вмістом пектинових речовин та аскорбінової кислоти, тому використання глоду в харчових технологіях є актуальним. Досліджено процес екстрагування комплексу БАР дикорослих плодів глоду та особливості використання отриманого екстракту в технологіях соковмісних напоїв. Процес екстрагування подрібненої маси глоду проводили у воді за гідромодуля 1:1,5 - 1:2 із додатковим оброблення НВЧ і без нього. Температуру змінювали від 20 до 50 <^>oC. У результаті встановлено кінетичні закономірності екстрагування розчинних сухих речовин за температур 20, 30, 40, 50 <^>oC. З'ясовано, що попереднє оброблення НВЧ випромінюванням плодів глоду надає змогу вилучити більше сухих речовин на 1 - 1,6 од., тобто в середньому на 15 % у порівнянні зі зразками без додаткового оброблення. Екстракти, отримані за різних температур екстрагування 20 - 50 <^>oC, досліджено на вміст вітаміну аскорбінової кислоти, екстрактивних речовин і величину pH. Встановлено, що здійснення екстрагування за 40 - 50 <^>oC сприяє кращому збереженню аскорбінової кислоти та переходу екстрактивних речовин в екстракт до 30 % від вихідної сировини, при цьому рівень рН був меншим 3,0. Найбільший вміст БАР можна отримати під час екстрагування попередньо оброблених плодів глоду в полі НВЧ і подальшим екстрагуванням у воді за гідромодуля 1:1,5 - 1:2 за температури 40 - 50 <^>oC. Одержані екстракти використовували при купажуванні з плодово-ягідними соками. Отримані напої відрізнялись високим вмістом БАР, гармонійним смаком та ароматом.
Попередній перегляд:   Завантажити - 519.112 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Матко С. В. 
Дослідження технології буряково-яблучного соусу зі зниженою калорійністю [Електронний ресурс] / С. В. Матко, Л. М. Мельник // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2021. - Т. 27, № 3. - С. 112-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2021_27_3_14
Світові тенденції в галузі харчування пов'язані зі створенням асортименту функціональних продуктів, які сприяють зміцненню здоров'я населення та зменшують ризик виникнення захворювань, пов'язаних із харчуванням. Використання новітніх функціональних інгредієнтів, що позитивно впливають на фізіологічні функції організму людини, знаходить все більше застосування при розробленні технологій нових продуктів. Базовою сировиною для розроблення технології обрано буряк столовий, що є одним із найпоширеніших коренеплодів і цінним харчовим продуктом і містить значну кількість органічних і мінеральних речовин, вітамінів, які відіграють важливу роль в обміні речовин організму людини. При підборі сорту буряка слід врахувати вміст нітратів у ньому. За наднормованої кількості буряк повинен пройти додаткове оброблення. Досліджено різні способи попереднього оброблення буряка: бланшування водою, парою, заморожування, дію НВЧ різної потужності (за частоти 2435 МГц). Приділено увагу проблемі збереження природного кольору у процесі переробки буряка за рахунок вкрай чутливих сполук - антоціанових пігментів, які є нестабільними до високої температури (вище 65 <^>oC) ферментів, кисню повітря, денного світла, важких металів, рН середовища. Розроблено технологію буряково-яблучного соусу (БЯС), в основу покладено принцип модифікації традиційних (класичних) технологій, що надає змогу отримати в готовому продукті вміст корисних інгредієнтів до фізіологічних норм їхнього споживання (10 - 50 % від середньої добової потреби) чи знизити надлишковий вміст цукрів. Підібрано раціональні технологічні параметри виробництва БЯС. Знижено його калорійність за рахунок використання стевії та розраховано показник глікемічності готового продукту. Сенсорно оцінено якість розробленого соусу, визначено загальний органолептичний показник. Використання яблучного пюре в розробленій технології надає соусу аромату, підвищує його смакові властивості. Розроблена технологія БЯС може бути впроваджена на консервних заводах і закладах ресторанного господарства.
Попередній перегляд:   Завантажити - 580.215 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Матко С. В. 
Розроблення технології напою підвищеної біологічної цінності зі зниженою калорійністю [Електронний ресурс] / С. В. Матко, Л. М. Мельник, С. В. Ткаченко // Продовольчі ресурси. - 2022. - Т. 10, № 18. - С. 70-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pr_2022_10_18_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.033 Mb    Зміст випуску     Цитування
15.

Левківська Т. М. 
Технологія виробництва сухого наповнювача з гарбуза для кондитерської промисловості [Електронний ресурс] / Т. М. Левківська, О. В. Бендерська, С. В. Матко // Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Технічні науки. - 2021. - Вип. 26. - С. 39-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlteu_2021_26_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 358.5 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського